Уповаю на Тебя,
Знаю любишь Ты меня,
Не могу надеяться я на плоть.
Даже если вдруг беда
Ты мне верен,как всегда,
Ты ведешь Своей рукой,мой Господь.
Уповаю,не боюсь
Я в Тебе не постыжусь,
Пусть другие говорят-ерунда!
Нет,не буду унывать,
Ведь на мне Твоя печать,
Не покинешь Ты меня никогда!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
