Ми не знаємо яким було буденне життя Іллі до того, як він несподівано з’являється на сторінках Святого Писання. І з’являється він, полум’яний пророк Божої Любові, з прокляттям. Своєю молитвою він закриває небо, щоб воно не давало дощу.
Ситуація в якій тоді знаходився Ізраїль було дуже плачевною. Пройшло вже багато років з того часу, як Бог вів Свій народ з Єгипту, чинячи для нього великі чуда. Вони завоювали вибрану землю, але все одно не вірили Богові через що Він дозволяв сусіднім народам кривдити їх, але і посилав суддів. Минули славетні часи царя Давида і підйому Царства. Все це зійшло геть нанівець. Ізраїль розколовся на Юду і Самарію, і в тій останній прийшли до влади ті, які не поважали Божий Закон і вірили в Господа. Тріумфувала соціальна несправедливість. А Ілля, живучи у такому стані речей, не знайшов нічого кращого, як погодитися, викликати покарання на Ізраїль. Це примусило його до того, що він сам мусив тікати, і знайшов захисток спочатку на самоті, а потім жив у вдови жінки з її сином.
Три роки бездіяльності, коли він просто чекав. Чого він чекав? Того, що люди щось зрозуміють і змінять у своєму житті? Чекав того, що цар зрозуміє, що те, що він коїть не є лише його особистою справою, а є гріхом перед Богом? Нічого цього ми не знаємо. Знаємо лише, що Ілля ніколи не виступав проти Бога, не зневірився у Ньому і переставав чекати. Його віра була настільки сильною, що він міг спокійно перебувати з жінкою і просто воскресити її сина, коли він помер.
Але врешті-решт він повернувся. Вчинив велике чудо на горі Карміл, повбивав усіх пророків Ваала і засвідчив силу Господню перед народом. Та це не принесло жодних відчутних результатів. Не змінилися політична система. Цар не змінив своєї поведінки, а народ залишився пасивним. Через цю поразку Ілля пішов до Господа і розмовляв з Ним. Що він Йому сказав? Що його пожирає горливість, а толку з неї ніякої нема. І що він отримав у відповідь? Він пізнав Господа, як лагідного і ніжного, як легенький вітерець. Що цим хтів сказати йому Бог? Чому не відповів на його молитву? Чого нічого не змінив реально?
Бог сказав йому, що він по-перше не сам, бо були ще ті, які залишилися вірними Господу. По-друге Він йому сказав, що його місія закінчилася і він має прийти до Нього, Бог покликав його до Себе! І на останок Ілля мав передати свою місію, яка випливала з його віри.
Що мені особисто говорить ця історія? Що ми по-перше є лише негідними слугами, які маємо виконувати Божу Волю, не чекаючи нічого у нагороду, бо нашою нагородою є Сам Господь, а не якісь результати наших зусиль. По-друге те, що ми робимо не є нашою справою, а Його, і ми маємо лише виконати нашу частку, а Він подбає про те, щоб інші продовжили її і розвинули. Єлисей просив про подвійного духа Іллі і отримав його.
І хоча подальша історія Північного Ізраїля в певній мірі показала, що місія Іллі і Єлисея була провальна. Не так довго ще проіснувала Самарія і юдейська віра розвинулася саме у Південній частині. Але Ісус Христос прожив тридцять років саме в Галилеї. І слова пророцтва говорили про те, що Світло засіяло саме там — у поганському краї. Звідти була і більшість Апостолів і учнів Сина Божого. Але навіть не це є головним. Якщо ми сприймаємо Вічність, як мету наших прагнень і остаточне призначення, то не має такого великого значення політичні події і поразки у цьому світі. Ми знаємо, що Ілля на Небі і він отримав особливий дар, не чекаючи сходження Спасителя до Шеолу, він оминув загальною участі, яка була призначена Адаму і усіх його дітям. Так, що справді варта боротьба за Господа. І, якщо ми не бачимо жодних результатів, це не значить, що нас не чекає Небо.
|
